WE ARE TOGETHER

  25 травня 1821 року народився Гулак Микола Іванович - філософ, літературознавець, астроном тощо. Виходець з небагатої дворянської родини з Полтавщини Микола Гулак належав до молодої української інтелігенції, яка виховувалася на переказах про козацькі походи та на ідеалах демократизму, близько сприймала інтереси народу, палко підтримувала ідеї слов'янської солідарності. Закінчивши юридичний факультет Дерптського (Тартуського) університету, М.Гулак у 1845 році розпочав службу урядовця в Києві, де вирувало напружене інтелектуальне життя.       У кінці 1845 - на початку 1846 року М.Гулак спільно з М.Костомаровим та В.Білозерським заснували таємне Кирило-Мефодіївське товариство, до якого пізніше приєдналися О.Маркевич, О.Навроцький, П.Куліш, Т.Шевченко. У цьому тісному колі вперше була сформульована політична програма українства, викладена у "Книзі буття українського народу", статуті братства та інших його документах: ліквідація самодержавства і кріпосництва, станової нерівн

                                                                                                                                         24 травня християнський  світ відзначає  День слов’янської писемності та культури. Це  свято освідчення та свято рідного слова, рідної книжки, рідної літератури, тобто свято духовності нашого народу. За літописними переказами першими словами, написаними слов’янською, стали рядки з Євангелія від Іоанна Богослова: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово".  Відбулася ця знаменна подія 863 року. Саме в таких  стародавніх  українських  літописах, численних  історичних  джерелах, в давній  українській  літературі  зустрічаємо  слова- символи: звитяга, подвиг, подвижництво,  героїзм,  мати, вітчизна і  багато  інших.  Відтак, оживають  сторінки історії, бо  значення цих слів ширші простих номінацій. Як символи патріотизму і моралі, вони вбирають оцінки тих явищ, які  закріпилися в народній уяві  добра і зла.  Слова-символи вих

  Скільки ж свят, про які ми або не знаємо, або знаємо дуже мало! Наприклад, Всесвітній день черепахи – чи чули ви про таке? Швидше за все - ні. І дуже шкода, адже це свято заслуговує на те, щоб його відзначали і говорили про нього. Давайте поговоримо про історію цього свята, про те, як його можна оригінально відзначити, а також про те, чому такий домашній вихованець, як черепаха, нітрохи не гірший за інших. Всесвітній день черепахи - це щорічне свято, яке відзначається 23 травня.  Історія обговорюваної дати починається в 2000-му році. Ініціатором її заснування стало «Американське товариство порятунку черепах», створене в Малібу 1990 року.  Саме тоді небайдужі ентузіасти були вкрай схвильовані й стурбовані різким скороченням чисельності черепах і навіть зникненням деяких видів. Поступово сфера їх діяльності розширювалася і  отримала міжнародний розмах. Здавалося б, як такі довгожителі, як черепахи, можуть бути на межі вимирання?!  Пояснення досить просте. По-перше, це міф, що черепахи

День української вишиванки не має постійної дати. Але щороку у третій четвер травня ми єднаємося у цій чарівній красі нашого народу. Цього року свято припадає на 19 травня. У мирний час  в різних містах з нагоди свята ми  влаштовували різноманітні флешмоби, ярмарки, змагання, концерти. Сьогодні ж, у воєнний час, ми теж вдягнемо  свою найулюбленішу та найсимволічнішу вишиту сорочку. Бо вона  не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг, що  закодовує  наших рідних та коханих  на здоров'я, удачу, любов, віру та перемогу. Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками. Усі вони різняться фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.  Волинська область. Тут вишиванкам притаманні чіткі, геометричні візерунки. Такі композиції мають простий, але вишуканий вигляд. На біло-сірому полотні вишивають червоною ниткою. На півдні області надають перевагу рослинним мотивам.  Львівська область. У цьому регіоні люблять поєднувати одразу по кілька різни

Ще до війни цей твір Анатолія Дімарова став активно запитуваним. Не в останню чергу посприяла цьому недавня екранізація роману, яка здобула визнання першої в Україні не просто родинної, а й  історичної  саги. В нашій рубриці "Книжка від читача" поділимося лише одним, але найяскравішим  відгуком:  "Що відбувається з народом, який не воліє знати свою історію? Він втрачає пам'ять, він втрачає себе, він зникає. А що ми знаємо про свою історію? Зовсім мало: кілька історичних фактів та їх наслідків. Хтось свідомо уникає знати більше, посилаючись на те, що історія України - це цілковито про тяжку долю пригнобленого народу. А хтось шукає правду в літературі. "І будуть люди" Анатолія Андрійовича Дімарова - роман-епопея, яка ґрунтується на історичній правді. Твір нещадно посічений та скорочений радянською цензурою. Початок ХХ століття, полтавське мальовниче село як уособлення України із щоденними клопотами селян, їхніми звичаями, думками, почуттями, вчинками та пр

        Костомаров Микола Іванович (псевдонім Ієремія Гапка) - видатний український історик, етнограф та письменник. Він народився 16 травня 1817 року у Юрасівці Острогозького повіту Слобідсько-Української губернії (нині Ольховатський район Воронезької області).  В 1832 році М.Костомаров позбувся кріпацької залежності. Вчився у Воронезькій гімназії. У 1836 році закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. В грудні 1837 року склав іспити на звання кандидата, після чого вступив на військову службу юнкером до Кінбурнського драгунського полку. З 1840 року Микола Іванович розпочав підготовку до складання іспитів на ступінь магістра історичних наук, які успішно витримав і одержав дозвіл писати дисертацію. Першу дисертацію "Про причини і характер унії в Західній Росії" подав до захисту в 1841 році, але з огляду на протест церковної влади її було вилучено й знищено. Протягом 1844 - 1847 років вчителював у Віленській та 1-й Київській гімназіях, а згодом був ад&#