Публікації

З Днем Збройних Сил України!!!

Зображення
"Сьогодні Україна від Сяну до Карпат Стоїть щитом єдиним Там, де лютує кат. рашистський кат-убивця. рашистський гвалтівник. рашистський кат-п'яниця, що до безкари звик. "втарая" вже здихає від натиску людей, Що вірять в Україну та  Перемогу нашу!  Понад усе!"   Мільйони  жінок по всій Україні - ваші матері, дружини, доньки, подруги... Мільйони чоловіків по всій Україні - ваш батько, син, друг... Мільйони нас щосекунди моляться за вас! Вірять у вас!  Вірять у нашу Перемогу! Ви впевнено стоїте на захисті неба й землі української! Нашої волі, свободи, душі! Низький уклін і щира подяка вам, наші ВОЇНИ! Слава Збройним Силам України! Слава кожному захиснику та захисниці! Віримо! Знаємо! Ми переможемо!

"Скарби нашої землі"

Зображення
Життя на пенсії -це мистецтво, якому треба вчитись. Сучасна людина "золотого віку" виступає проти звичайних стандартів. В бібліотеці знову розпочались засідання краєзнавчого факультету Університету ІІІ віку. Цього разу пройшли обговорення на теми: "Скарби з української землі", "Борис Мозолевський - археолог, письменник, поет", "Скіфи" тощо. 

"Григорію Сковороді - 300"

Зображення
"Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!" Г.Сковорода Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в сотенному містечку Чорнухи на Полтавщині в простій козацькій сім’ї. Коли хлопцеві виповнилося сім років, батьки — Сава та Пелагея — віддали його в науку до дяківської школи. Восени 1734 року Григорій починає навчання в Києво-Могилянській академії. Паралельно з навчанням Григорій підробляв у хорі, а згодом юнак стає співаком придворної капели імператриці Єлизавети Петрівни. Відтоді декілька років він буде мешкати в Санкт-Петербурзі та Москві. Доля не об’їде його і надасть можливість поглибити освіту в європейських університетах. Жодних проблем зі спілкуванням у Сковороди не було, він вільно володів багатьма мовами: німецькою, латинською, розумів гре

"Катерині Перелісній - 120"

Зображення
Катерина Перелісна (справжнє прізвище Попова) - українська письменниця з діаспори, яка полонила серця маленьких читачів усього емігрантського світу, а нині повернулася до рідної землі. Вона народилася 2 грудня 1902 року в родині харківського робітника Федора Глянька. Правда, назвати Федора Хомича робітником, то означає не сказати про нього нічого, оскільки він був помітний громадський діяч: належав до Центральної Ради і Трудового Конгресу, брав участь у виданні українських книжок, у відновленні товариства "Просвіта", а ще був актором-аматором і адміністратором театру Гната Хоткевича, сприяв заснуванню української гімназії імені Бориса Грінченка, де згодом навчалася його Катруся. Завдяки тій атмосфері Катруся з п'яти років розпочала своє "театральне" життя - грала мовчазні ролі дітей. Дитиною Катруся була, як і всі діти: любила гратися в "Гусей", "Панаса" та "Відьму", ходити з колядкою на Різдво, вимальовувати великодні

"Коли оживає казка"

Зображення
Всі народи світу складають розповіді, казки та прислів’я про важливість праці. Всі вчать своїх дітей працювати, бути терплячими і поважати не тільки свої старання, але і чужі. Тому що праця – основа життя, і без нього ми все ніколи б не стали тими, ким є зараз. Саме про це і йдеться в українській народній казці "Закопане золото".

«Україна. Голодомор"

Зображення
  З агупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку. — Ану, одчиняй, молодице, чого ти там криєшся в хаті? — Застукало в серці, різнуло: ой горе! це ж гості до мене! Та чим же я буду вітати — іще ж не вварився синочок… Біжить, одмикає сінешні, гостям уклоняється низько. Гостей вона просить проходить — сама ж замикає за ними. Проходять солдати у хату; один з них писати сідає, два інших стають коло печі, а два при рушницях на дверях. — Ну як же живеш, молодице? Показуй, що вариш-готуєш? — Стоїть молодиця — ні з місця — і тільки всміхається тихо. Горщок витягають із печі, в нім скрючені пальчики видно. Стоїть молодиця — ні з місця — і тільки всміхається чудно. Знаходять одрізані ноги, реберця, намочені в цебрі, і синю голівку під ситом, що вже почала протухати. Стоїть молодиця — ні з місця — і тільки всміхається страшно. — Ну як же живеш, молодице? Чого ти мовчиш, не говориш? — Отак і живу я…— та й змовкла. Ой чий же це голос у неї? Хрипкий, а тремтючий, веселий.— Та так і живу,— п

"Чорний птах гіркої пам'яті"

Зображення
Про Голодомори в Україні вже написано багато наукових праць, книг, статей. Ми ж пропонуємо вам невеликий перелік цих праць, аби ви теж мали змогу дізнатися правду про нашу трагедію. Великий голод в Україні 1932–1933 років:  у 4 томах /виконавчий директор Комісії Джеймс Мейс; науковий редактор С. В. Кульчицький. НАН України; Інститут історії України  (видавництво "Видавничий дім "Києво-Могилянська академія"). Чотиритомне видання матеріалів Конгресово-президенської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 років містить свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані у 1983-1984 роках за спеціальною методикою oral history та є доказом геноциду українського народу. Роберт Конквест.  Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор (видавництво "Либідь").  Перед читачем - перший повний український переклад відомого на Заході дослідження одного з найтрагічніших періодів нашої історії. Спираючись на документальні джерела, автор розкри