Публікації

Показано дописи з Травень, 2017

"Митці України: Олександр Архипенко"

Зображення
      Архипенко Олександр Порфирович - один з основоположників модерних стилів у скульптурі ХХ століття, втілив концепцію кубізму, синтезував живопис і скульптуру.      Олександр Архипенко - найперший і найбільший революціонер у скульптурі ХХ століття - народився 30 травня 1887 році у Києві, в родині професора Київського університету, інженера-механіка і винахідника. У 1902 році став студентом Київського художнього училища, з якого через три роки був виключений за участь у революційному русі. Продовжив навчання у приватних студіях Москви та Парижа.     Як скандально відомий автор "Червоного мислителя", художник залишив рідне місто у 1906 році з невмирущою пам'яттю про кам'яних баб і мозаїки Софії Київської. Йому, як і його роботам, не пощастило повернутися додому. Потенційні учні митця в Україні вже після смерті майстра пройшли період захоплення його "конкавами", "конвексами" та поліхромією. До 1921 року митець живе у Франції, у 1921 - 23 р

"Ранковий гімн співаю я тобі, столиця"

Зображення
"Чудовий день. Ясна пора. Легенький вітерець повіяв. На кручах сивого Дніпра Стоїть столиця наша – Київ. Квітує свічками каштан, На храмах грає позолота. Ось Володимир, ось Богдан, Он сяють золоті ворота..." Анатолій Камінчук  Найдавніший та сучасний, найкрасивіший та суперечливий, найулюбленіший та самий рідний... Усі ці слова тобі, славетне місто КИЇВ!      В День Києва ми прийняли участь у святкових заходах, які проходили у парку "ВІДРАДНИЙ" Солом'янського району. Для киян та гостей столиці ми провели конкурс малюнків "Місто у моєму серці" та конкурс "Парад мильних бульбашок" . Учасники конкурсів отримали призи та різноманітні смаколики.

"Ім'я в історії: Микола Гулак"

Зображення
   Гулак Микола Іванович автор наукових праць у галузі історії, філософії, філології, літературознавства, астрономії, електротехніки, економіки, екології тощо.   Дослідник проблем багатовимірної геометрії, популяризатор теорій М.Лобачевського.        Народився  Гулак Микола Іванович 25 травня 1821 року.     Виходець з небагатої дворянської родини з Полтавщини Микола Гулак належав до молодої української інтелігенції, яка виховувалася на переказах про козацькі походи та на ідеалах демократизму, близько сприймала інтереси трудового народу, палко підтримувала ідеї слов'янської солідарності. Закінчивши юридичний факультет Дерптського (Тартуського) університету, М.Гулак у 1845 році розпочав службу урядовця в Києві, де вирувало напружене інтелектуальне життя.       У кінці 1845 - на початку 1846 року М.Гулак спільно з М.Костомаровим та В.Білозерським заснували таємне Кирило-Мефодіївське товариство, до якого пізніше приєдналися О.Маркевич, О.Навроцький, П.Куліш, Т.Шевченко. У цьому

"Київські каштани"

Зображення
"Білі каштани, світлі огні, Де б не бував я, - любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду - В серці, куди не піду. Рідна столице, ти - моя весна, Світла, погожа, ясна."                  А. Малишко     На обох берегах ріки Дніпро лежить найстаріше і найкрасивіше українське місто, столиця держави Київ. На протязі всієї історії Київ був великим політичним, релігійним, торговельним центром. Нині це один з визначних осередків українського національного і культурного відродження.    Оспіваний у піснях і легендах, Київ залишається у серці кожного, хто хоча б раз у ньому побував, доторкнувся до святинь українського народу, ввібрав у себе його історію, мову, культуру. Ту культуру, що творилася упродовж багатьох століть, плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління.     В рамках загальносистемного тижня краєзнавства "Хто хоч раз побачив, все життя кохає Київ" відвідувачі бібліотеки здійснили літературне турне "Киї

"О, рідна мова, слово величаве"

Зображення
                 "В вас мудрість вічна і любов жива... А хтось же вас народжував, слова, Хтось ті суцвіття звуків винаходив, Що стали потім мовами народів." Станіслав Тельнюк                                                                                                                            24 травня християнський  світ відзначає  День слов’янської писемності та культури, а Православна Церква вшановує пам'ять рівноапостольних Кирила та Мефодія. Саме вони – болгарські просвітителі, брати  Кирило і Мефодій – створили першу слов’янську абетку, яку ми використовуємо  дотепер.   День слов'янської писемності - це  свято освідчення та свято рідного слова, рідної книжки, рідної літератури, тобто свято духовності нашого народу. За літописними переказами першими словами, написаними слов’янською, стали рядки з Євангелія від Іоанна Богослова: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово".  Відбулася ця

"Магічний світ творчості"

Зображення
                     Мистецтво та творчість людини нерозривно пов'язані з її життям. Відчуття гармонії та краси закладене в людині ще з дитинства і визначає мову мистецтва, яка зрозуміла без перекладу.     І тому ми - дорослі повинні учити дитину жити в соціумі. Дати їй можливість творити, розвиватися, а також цікаво і захоплююче проводити своє дозвілля.     У нас вже стало традицією організовувати виставки - вернісажі, де кожна дитина передає частинку своєї душі. Бо кожна творча робота або малюнок несе в собі добро, радість, тепло рук і нестримну фантазію. Вони чудово передають красу й багатство кожної дитини, викликають незабутні емоції.

"Знову прем'єра!"

Зображення
     В ці чудові травневі дні у нас трапилося чергове диво! Аматорський театр "КомуЗа" представив неймовірну інтерпретацію найвідомішої п'єси Бернарда Шоу "Пігмаліон" . Вражає все! Перед усім - назва - "Фіг вам на мільйон" . Ну і все решта теж чудове: костюми, гра, кураж..!        Особливо хотілося б відзначити керівника, сценариста та постановника театру Олену Муравьйову , яка, як казав герой культового фільму "Бережись автомобіля", "замахнулась" на самого класика англійської драматургії. Вона перетворила чоловічі образи комедії на жіночі і це виявилося дуже оригінальним та цікавим. Відповідно публіка реагувала на ці перетворення з подивом та сміхом. Отже, експеримент вдався.   Вітаємо колектив театру з прем'єрою! Бажаємо подальших успіхів! Чекаємо наступної вистави вже в грудні цього року.

"Здоровому - завжди здорово"

Зображення
                                                                     "Здоров'я - розкіш для людини, Найбільша цінність у житті. Як є здоров'я день при днині, Можливість є йти до мети. Тоді є радість, щастя, диво, Краса у крапельці роси. Тоді людина йде щасливо Серед безмежної краси. Вона - здорова! Це чудово, Бо їй нічого не болить. Вона добро творить готова. І це прекрасно! Можна жить!"      Н. Красоткіна    Найбільше благо, дароване людині природою - це здоров'я. Без нього не можна зробити життя повноцінним і щасливим. Німецький філософ Артур Шопенгауер говорив: "Здоров'я настільки переважує всі блага життя, що воістину здоровий жебрак щасливіший від хворого короля".       Багато в чому здоров'я людини залежить від її способу життя та ставлення до себе. Найпростішим та доступним діючим способом зміцнення захисних сил організму є загартовування.  Організм людини перебуває в постійному зв'язку із зо

"Історична постать: Микола Костомаров"

Зображення
       Костомаров Микола Іванович (псевдонім Ієремія Гапка) - видатний український історик, етнограф та письменник. Він народився 16 травня 1817 року у Юрасівці Острогозького повіту Слобідсько-Української губернії (нині Ольховатський район Воронезької області).       В 1832 році М.Костомаров позбувся кріпацької залежності. Вчився у Воронезькій гімназії. У 1836 році закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. В грудні 1837 року склав іспити на звання кандидата, після чого вступив на військову службу юнкером до Кінбурнського драгунського полку. З 1840 року Микола Іванович розпочав підготовку до складання іспитів на ступінь магістра історичних наук, які успішно витримав і одержав дозвіл писати дисертацію. Першу дисертацію "Про причини і характер унії в Західній Росії" подав до захисту в 1841 році, але з огляду на протест церковної влади її було вилучено й знищено.      Протягом 1844 - 1847 років вчителював у Віленській та 1-й Київській гімназі