Публікації

Показано дописи з Травень, 2018

"Кияни читають"

Зображення
                               Наше "фотополювання" на читаючих киян розпочалося тиждень тому. Спостеригаючи за ними, ми були, як бібліотекарі, приємно здивовані - містяни читають! У сучасному інформаційному світі все важче зацікавити читанням, однак роль книжки у процесі становлення особистості залишається незамінною. Все більше ми бачимо у місті шанувальників електронних книжок. Дедалі частіше можна зустріти думки щодо втрати традиційною друкованою книгою перспектив,однак паперова книга – жива, й ховати її зарано. Наше фотодослідження це підтвердило. І його результати потішили - читають саме паперові книжки! Саме ті, що пропонують бібліотеки міста. Серед тих книжок опинилась "Біблія", "Мастер і Маргарита" М. Булгакова. Сучасні українські автори є найпопулярнішими серед молоді. Вона також дуже цікавиться фентезі і літературою з психології стосунків. Читають кияни різного віку - від підлітків і молоді до людей середнього та літнього віку. Читають у м

Фестиваль плаваючих клумб

Зображення
   Напередодні Дня Києва, в парку "Орлятко" (Солом’янський район) розпочався Фестиваль плаваючих клумб .     Краса і неповторність, фантазії і настрій - саме так сприймається це диво!  Гайда до нашого району! Відпочивати і радіти життю!!!

"Книжки у пошуках читача"

Зображення
     Навесні ми щорічно розпочинаємо проведення вуличних акцій, що допомагають ознайомити мешканців району з діяльністю бібліотеки, і таким чином залучити до неї нових прихильників та читачів.   В Києві впевненою ходою йде весна - пора сонця, тепла і відпочинку. Для бібліотекарів - це період цікавих акції, розваг просто неба, читання і моря позитивних емоції.        Весняно-літній сезон вуличних зустрічей з майбутніми читачами розпочато!     

"Філософ, поет, математик: Омар Хайяму - 970"

Зображення
        "Весь вічний рух у Всесвіті – це ми.         В очах пізнання є зіниця – ми.         Неначе   перстень, цей яскравий світ         Найбільш коштовний в ньому камінь – ми."                                                             Омар Хайям. Рубаї                                                                                                                                                      Омар Хайям - легендарний вчений і філософ,  знаменитий завдяки своїй неймовірно результативній  діяльності в таких сферах, як історія, математика, астрономія, література і навіть кулінарія.  Серед загальних утисків за найменш е вільнодумство жи ла  і працюва ла  у  середньовіччя   яскрава особистість , вільний дух яко ї  надихає нащадків вже сотні років .    Народився  Омар Хайям  18 травня 1048 року в місті Нішапурі, що в Ірані, в сім'ї ремісника.   З раннього дитинства хлопчик демонстрував аналітичні здібності і специфічні

"Дурниці літнього віку"

Зображення
     Цієї весни аматорський театр "КомуЗа" представив на суд глядачів свою ювілейну, десяту, прем'єру "Дурниці літнього віку" . За  обставинами виставу було перенесено до Территориального центру социального обслуговування населення Солом'янського району м. Києва і вона відбулася з незмінним успіхом. Нова п'єса, написана і поставлена керівником театру Оленою Муравйовою виявилася смішною, веселою, і мала навчити глядачів обачливо ставитися до людських та сімейних стосунків.    Якщо ми озирнемося назад і згадаємо минулі вистави театру, то неодмінно дійдемо висновку, що усі п'єси О. Муравйової - це оптимістичні історії з обов'язковою, але не нав'язливою мораллю: "Люди, ми маємо любити і поважати один одного!"    Це стосується і "Дурниць літнього віку". Адже, добре, якщо ти маєш вірних подруг. Вони й у пригоди вплутають, й чоловіка допоможуть повернути...А починалось все з листування у Фейсбуці. Марина і Алекс чудово сп

"Моя сорочка-вишиванка"

Зображення
"Веселкою сплелися кольори На вишиванці, наче доля. На ній — тобою прожиті роки,  Усі достоту, з радощами й болем.  Усе на ній: вечірняя зоря,  І росами умите раннє сонце,  На ній і сльози, й посмішка твоя,  Хатинка рідна і твоє віконце".    Здавна українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом. Якщо народ вміє створювати таку красу, то він має високий культурний рівень з особливою національною традицією. Вишиванка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це велике багатство, створене протягом віків тисячами талановитих майстринь.    День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприяти єдності нашого народу та популяризації його культурних надбань. Воно відзначається в третій четвер травня. У цей день кожен охочий може надягнути вишиванку і долучитися до свята.   Маленькі українці дитячого садочку "Стежина" зростають справжніми патріотами. Українські вишиваночки зачаровують погляд.

"5 кроків до гарного настрою"

Зображення
    Сьогодні увагу заслуговує рекреативна функція бібліотеки, яка полягає в організації змістовного дозвілля. У наш час, коли діти відчувають значний дефіцит у спілкуванні, ми намагаємося не тільки задовальняти інформаційні потреби користувачів, але й  прагнемо стати місцем цікавого і активного відпочинку.      Гра-пазл "5 кроків до гарного настрою"  відбулася у відділі обслуговування дітей.  І як це здорово, що ми створюємо неперевершені години веселого відпочинку та спілкування.

"Міняємо мінус на плюс"

Зображення
   Позитив - це те, чого часто не вистачає у нашому житті. А разом з тим, це те, що ми можемо подарувати один одному: добре слово, підтримка, щира усмішка.    Позитивний настрій дарували ми своїм відвідувачам. Рухливі ігри і бадьорий настрій - найдієвіший засіб від нудьги та негативних думок. Заряд енергії, згуртованості, оптимізму діти отримали на весь день.  

"Мамо! Матінка! Матуся!"

Зображення
 Починаючи з 1999 року в Українському календарі з’явилася  нова святкова дата – День матері . Це свято відзначається щорічно, кожної другої неділі травня, як данина всім матерям та материнству взагалі. Незважаючи на те, що історія  свята сягає  часів стародавніх греків та римлян, сучасна форма святкування Дня матері в Україні  має походження  з Канади та  Сполучених Штатів.          В кожній сім'ї  діти знають,  які квіти або кашпо з кімнатною рослиною  мама прийме з особливою радістю. Наші матері люблять прості домашні подарунки, що йдуть від щирого серця.     День матері – це  особливий день, коли ми можемо висловити  у  словах, справах  та подарунках  нашу щиру  вдячність за їх самопожертву  та  безкорисну  любов. Шануй  свою матір сьогодні і кожного дня!

"Мрії про Україну. Дитячий погляд"

Зображення
     Любов до рідного краю,  гордість за свою країну, стимулювання дітей до пізнання історії і культури - це найважливіша мета комплексного формування патріотичної свідомості та національної гідності.  Саме з дитинства формується і розвивається особистість дитини. І дуже важливо створювати умови для розвитку і реалізації творчих здібностей дітей.  Загальносистемний конкурс дитячої та юнацької творчості "Мрії про майбутнє України!"  є складовою  проекту формування національної ідентичності "Геном Українця ".    Діти із задоволенням  прийняли участь в цьому конкурсі. Яскравими кольорами змальовували і природу, і своїх друзів, і національну символіку.
Зображення
  "...Він тут колись ходив у бій І бився до загину За отчий дім свій дорогий, За рідну Батьківщину. Вклонімось, друже, до землі Відважному герою, Бо він життя не пожалів, Щоб ми жили з тобою."                                     Інна Кульська  Будьмо гідними пам'яті тих, хто пішов у вічність заради миру і життя на землі! І не шкодуймо тепла своїх сердець ветеранам! Найглибша шана і доземний їм уклін!

"Митці України: О. Вересаю - 215"

Зображення
   Вересай Остап Микитович — славетний український кобзар, виконавець народних дум, псалмів і кантів, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень та танців. З-поміж інших співців-кобзарів, бандуристів та лірників вирізнявся манерою співогри, позначеною глибокою експресією і творчою індивідуальністю.    Народився Остап Вересай у 1803 році в с. Калюжниці на Полтавщині в родині незрячого музики-скрипаля. Успадкувавши від природи неабиякий музичний хист, співець, який рано втратив зір, учився основ народно-виконавської «школи» спершу в батька, а з п’ятнадцятирічного віку в кобзаря С. Кошового та лір­ника Н. Коляди. Успішно засвоївши непрості премудрості кобзар­ської науки, О. Вересай невдовзі розпочинає самостійне мандрівне життя по селах і містах, панських маєтках і ярмарках, граючи і спі­ваючи біля церков, на святах, вечірках. Незважаючи на важку долю сліпого, особисте життя його було порівняно щасливим, а дружи­на, Пріська Сенчук, нерідко правила йому за поводиря.