"МУЗИКА СЛОВА"


"Там встають усміхнені світанки,
На схід сонця стеляться стежки,
Там співають пісню подолянки
І веселка воду п'є з ріки..."

Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старому Животові на Вінниччині в сім'ї вчителів. Батьки не трималися одного місця, переїздили з однієї сільської школи в іншу, і малий Євген з дитинства надивився подільської розмаїтої природи, наслухався співучих і щиросердих подолян.
Як і в багатьох ровесників, у пам'яті Євгена Гуцала назавжди лишилася війна.
З 1944 року Євгенові батьки викладають у школі села Гулівці. Тут хлопець пішов до першого класу, а середню освіту він завершив у сусідньому селі Корделівці.
Юнак потай мріяв про журналістику. Закінчивши 1959 року Ніжинський педагогічний інститут, він не став учителем, а пішов працювати в редакцію вінницької газети. Потім співробітничав у редакціях газет на Донеччині, на Львівщині, в молодіжній газеті у Чернігові, в "Літературній Україні". Саме тоді молодий журналіст мав можливість глибше знайомитись із новими краями й новими людьми. І це знайомство давало йому розмаїтий матеріал для творів, а гостре око журналіста помічало й закарбовувало в пам'яті цікаві людські характери, житейські історії. Не випадково свою першу книжку письменник назвав "Люди серед людей" (1962).

  Художня творчість цілковито захопила Є. Гуцала. Збірки оповідань та повістей виходять з-під його пера одна по одній.
Письменник багато працюєвнад творами для юного читача. Його книжки оповідань "Олень Август" (1965), "Пролетіли коні" (1966), "З горіха зерня" (1967), "У лелечому селі" (1969), "Дениско" (1973) набули широкої популярності серед дітей.
   4 липня 1995 року, на 59 році життя, Євгена Гуцала не стало. Поховано українського письменника на Байковому кладовищі.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Неперевершена п'ятірка"

"Українські лікарі-ченці"